Країни третього світу це не список бідних держав і не рейтинг Світового банку. 14 серпня 1952 року французький демограф Альфред Сові (1898–1990) у тижневику L’Observateur, номер 118, опублікував статтю «Три світи, одна планета» і вжив формулу «tiers monde». Заключне речення порівнювало цей масив із третім станом 1789 року: ігнорований, експлуатований і зневажений, він «теж хоче бути чимось».
Формула пережила блоки, для яких її склали. Після розпуску СРСР у грудні 1991 року «другого світу» як табору Варшавського договору не лишилося, а розмовна мова й далі ставить «третій» туди, де статистика рахує дохід. Ми розкладаємо термін по датах документів, щоб ви могли відділити політичний ярлик від порога валового національного доходу.
Нижче — етапи від статті 1952 року до класифікації, чинної з 1 липня 2026 року. На кожному етапі інший критерій відбору, інший строк дії і інший набір держав. Суміш цих критеріїв і дає хибне враження, ніби «країни третього світу» — стала географія.
Зміст 7 розділів
Чому послідовність етапів має значення
Термін змінив предмет тричі за неповні сорок років. У 1952 році це була політична аналогія без переліку членів. У 1955–1964 роках під нею зібрали конференції новонезалежних держав. З 1970-х років публіцистика почала ставити знак рівності між неприєднанням і низьким доходом. Документ 1952 року не можна читати порогами 2026-го, і навпаки.
Строк кожного етапу різний. Стаття Сові — одноденна публікація, чиє англомовне поширення фіксують словники близько 1963 року. Бандунг тривав тиждень. Рух неприєднання як організація тягнеться від белградського саміту 1961 року досі, але вже не збігається з групою низького доходу. Класифікація Світового банку оновлюється щороку 1 липня за валовим національним доходом попереднього календарного року, метод Atlas.
Що зафіксувала стаття 14 серпня 1952 року
Сові не ділив планету на багатих і бідних. Він писав, що говорять про два світи — західний і східний — і забувають третій, найчисленніший і хронологічно давніший. У стилі ООН його тоді називали «слаборозвиненими країнами». Аналогія йшла від памфлета Емманюеля-Жозефа Сієса «Що таке третій стан?» (січень 1789 року): третій стан — це все, що не є привілейованими станами, і він вимагає політичного існування.
На цьому етапі не було ні статуту, ні дедлайну вступу, ні списку. Потрібна була лише публічна формула на тлі деколонізації. Межа аналогії очевидна з самого тексту: Сові описував сукупність, а не клуб із правилами прийому. Хто саме входить, стаття не вирішувала.
Чого в тексті 1952 року немає
Немає порога доходу, немає карти Африки чи Азії як обов’язкової зони і немає згадки про військовий нейтралітет як умову. Англомовне «Third World» змістило наголос: замість революційної аналогії з третім станом словникове вживання з 1963 року частіше читало формулу як холодновійськовий залишок поза НАТО і Варшавським договором.
Скільки держав зібрав Бандунг
Азійсько-африканська конференція в Бандунзі, Індонезія, тривала з 18 до 24 квітня 1955 року. Організаторами були Індонезія, Бірма, Цейлон, Індія і Пакистан. Участь взяли 29 держав. Разом вони представляли близько 1,5 мільярда людей, 54% тодішнього населення світу. Заявлена мета — економічна і культурна співпраця та відмова від колоніалізму. Десять принципів Бандунга, серед них утримання від колективної оборони в інтересах великих держав, стали чорновиком пізнішого неприєднання.
Етап короткий: сім днів пленарних засідань. Для участі потрібен був статус запрошеної афро-азійської держави, а не рівень доходу. Китай був серед учасників, Югославія — ні. Конференція не заснувала організації з секретаріатом. Наступний крок, саміт у Белграді, відокремлений шістьма роками і ширшою географією.
Коли з’явився Рух неприєднання
Перший саміт глав держав і урядів Руху неприєднання пройшов у Белграді 1–6 вересня 1961 року під головуванням Йосипа Броза Тіто. Повних учасників було 25, спостерігачі — Болівія, Бразилія й Еквадор. Підготовча зустріч у Каїрі тривала 5–12 червня 1961 року. Публічними ініціаторами лінії були Тіто, Гамаль Абдель Насер, Джавахарлал Неру, Кваме Нкрума і Сукарно. З Латинської Америки повним учасником була лише Куба: тиск США обмежив решту регіону статусом спостерігачів.
Окремий економічний етап відкрився 15 червня 1964 року. У Женеві, на закритті першої сесії Конференції ООН з торгівлі та розвитку, 77 держав підписали спільну декларацію і назвали цю сесію кроком до «нового і справедливого світового економічного порядку». Серед підписантів були і Югославія, і Республіка Корея, і Кувейт. Політичне неприєднання і торговельна група «сімдесяти семи» збіглися в часі, але списки не збігалися.
Коли ярлик почали плутати з бідністю
У 1970-х роках теорія залежності (Рауль Пребіш та інші) прив’язала «третій світ» до периферії світової економіки, а не до протоколу саміту. Комісія Віллі Брандта у доповіді 1980 року «Північ — Південь» закріпила вже іншу вісь: індустріальна Північ проти решти. Після 1991 року другий член трійці зник, і розмовна мова залишила «третій» як синонім бідності. Статистичні відомства цю трійцю не успадкували.
Світовий банк з кінця 1980-х кладе економіки в чотири групи за валовим національним доходом на особу. У 1987 році 30% країн зі звітами були в групі низького доходу і 25% — високого. До 2024 року частки змістилися до 12% і 40%. У Субсахарській Африці частка країн низького доходу впала з 75% у 1987 році до 45% у 2024-му, але регіон і далі тримає більшість цієї групи.
| Показник | 1987 | 2024 | Поріг з 1 липня 2026, дол. США |
|---|---|---|---|
| Частка країн із низьким доходом | 30% | 12% | 1 175 і менше (ВНД на особу, Atlas, дані 2025) |
| Частка країн із високим доходом | 25% | 40% | понад 14 375 |
| Частка країн Субсахарської Африки з низьким доходом | 75% | 45% | той самий поріг 1 175; у липні 2026 р. 21 з 25 країн низького доходу — в Африці |
Джерело: Світовий банк, класифікації доходу за 1987–2024 роки і оновлення FY27 від 1 липня 2026 року (пороги за ВНД 2025 року, метод Atlas).
Оновлення вересня 2026 року дає інший зріз, уже не за країнами, а за людьми: за різними оцінками, частина населення світу у 2024 році жила в крайній бідності — менш ніж 3,00 долара на особу на день у паритеті 2021 року. Прогноз на 2026 рік — 9,8% проти 10,1% у 2024-му. Це не список «третього світу»: лінія бідності й поріг доходу країни рахують різне.
Де етапи накладаються і затягуються
Політичний і дохідний етапи ніколи не лягали один на один. Югославія скликала Белград і підписала декларацію 1964 року, але не була колонією з низьким доходом. Кувейт стояв у списку «сімдесяти семи» як нафтова економіка. Китай сидів у Бандунзі, а в холодновійських схемах його часто відносили до другого світу. Нафтові монархії Перської затоки в розмовній мові лишалися «третім світом» десятиліттями після того, як їхній дохід на особу вийшов у верхні групи.
Затягування дає й сама процедура класифікації. Світовий банк публікує групи 1 липня за доходом попереднього року, тож зміна статусу відстає від події на 6–18 місяців. Україна в класифікації FY25 (з 1 липня 2024 року, за ВНД 2023-го) перейшла з групи доходу нижче середнього до групи вище середнього: реальний ВВП у 2023 році виріс на 5,3% після падіння на 28,8% у 2022-му, а чисельність населення від початку повномасштабного вторгнення скоротилася більш ніж на 15%. На панелі Data360 Україна і в 2025–2026 роках лишається в групі доходу вище середнього; ВВП на особу за 2025 рік — близько 5 866 доларів, населення — 39 мільйонів. Жодна з цих цифр не робить Україну ані учасником Бандунга, ані «країною третього світу».
Найщільніше накладення схоже на три полиці на складі, де на бірках написано «Захід», «Схід» і «решта». Після того як середню полицю розібрали в 1991 році, бірку «решта» почали чіпляти на все, що не стоїть на першій. Аналогія перестає працювати одразу за дверима складу: бирки були про військово-політичний табір, а не про вагу ящика, і країни переїжджали між полицями, поки написи лишалися старими.
На що дивитися, щоб не збити строк
Практичне правило просте: спочатку дата документа, потім критерій, і лише потім назва. Якщо текст до 14 серпня 1952 року, формули ще немає. Якщо між 1955 і 1991 роками — перевірте, чи йдеться про саміт, про торговельну групу чи про публіцистичну бідність. Якщо після 1991 року слово стоїть без порога доходу і без року класифікації, це розмовний ярлик, а не норма.
- Для політичної історії беріть протокол: Бандунг 18–24 квітня 1955 року (29 держав), Белград 1–6 вересня 1961 року (25 учасників і 3 спостерігачі), декларація 15 червня 1964 року (77 підписантів).
- Для доходу беріть групу Світового банку на конкретний фінансовий рік. З 1 липня 2026 року низький дохід — 1 175 доларів ВНД на особу і менше, дохід нижче середнього — 1 176–4 635, вище середнього — 4 636–14 375, високий — понад 14 375 (за даними Світового банку).
- Для бідності людей беріть лінію 3,00 долара на день (паритет 2021 року) і рік оцінки. Зріз 2024 року і прогноз 2026-го не взаємозамінні.
- Членство в Русі неприєднання не доводить низький дохід, а група низького доходу не доводить участь у Белграді. Це різні реєстри з різними дедлайнами оновлення.
Збій графіка майже завжди виглядає однаково: сучасну країну з низьким доходом називають «країною третього світу» так, ніби вона підписала текст 1952 чи 1964 року. Частина колишніх учасників Бандунга сьогодні в групі високого доходу. Частина країн низького доходу в 2026 році — конфліктні або під санкціями держави поза афро-азійським списком 1955 року, зокрема Афганістан, Сирія і Ємен поряд із 21 африканською економікою.
Критерій вибору формулювання такий. Якщо вам потрібна історична сцена 1952–1964 років, пишіть «третій світ» і ставте поруч дату документа: статтю Сові, Бандунг, Белград або женевську декларацію. Якщо потрібне порівняння економік станом на 2026 рік, беріть групу доходу Світового банку з роком класифікації або частку людей за лінією 3,00 долара. Суміш цих двох реєстрів завищує однорідність: у 1987 році низький дохід мали 30% країн зі звітами, у 2024-му — 12%, і розкид усередині колишнього «третього світу» за цей час лише виріс.
Межа поради вузька. Ми не маємо єдиного архівного списку, який би від 1952 року до 2026-го фіксував членство «країн третього світу», бо такого реєстру не укладали. Чисельність Руху неприєднання в різні десятиліття подають по-різному, і без протоколу конкретного саміту круглу цифру краще не ставити. Пороги доходу Світовий банк переглядає щороку на інфляцію через дефлятор спеціальних прав запозичення; цифра 1 175 долара чинна для класифікації від 1 липня 2026 року і не є вічною межею бідності.