Текст Указу Президента України від 12 січня 1996 року № 52/96 «Про День українського кіно» вміщується в три речення і не називає жодної стрічки, режисера чи ювілейної дати. Свято встановлено «на підтримку ініціативи працівників кінематографії України» і прив’язане не до фіксованого числа календаря, а до другої суботи вересня. У 2026 році ця субота припадає на 12 вересня — рівно через тридцять років після підписання документа в Києві Леонідом Кучмою.
Послідовність дат тут має значення: спочатку з’явилися зйомка й сеанс 1896 року, потім студії й закони про галузь, і лише на соту річницю перших харківських кадрів держава оформила професійний день. Якщо плутати ці шари — указ, трудове право, історію екрана й нинішні фестивалі, — легко прийняти другу суботу вересня за вихідний або шукати в тексті 52/96 те, чого там немає.
Нижче зібрано перевірені реквізити запровадження, зв’язок обраного місяця з конкретною подією 1896 року, межі свята в законодавстві, чотири етапи кіноісторії до 1996-го і те, як відзначають цей день у 2020-х. Для кожного числа названо документ або запис, з якого воно взяте.
Зміст 7 розділів
Коли і як уперше впровадили День українського кіно?
Офіційне запровадження відбулося 12 січня 1996 року Указом Президента України № 52/96. Документ підписано в Києві; чинна редакція на офіційному порталі законодавства досі позначена як «Прийняття від 12.01.1996» — тобто окремих змін до формули свята пізніше не вносили.
У постановляючій частині сказано встановити в Україні професійне свято працівників кінематографії — День українського кіно — і відзначати його щороку в другу суботу вересня. Інших норм указ не містить: немає переліку заходів, статусу неробочого дня, обов’язку для шкіл чи органів влади проводити урочистості.
Що саме вирішив указ 52/96
За логікою документа свято є галузевим, а не загальнодержавним вихідним. Формулювання «на підтримку ініціативи працівників кінематографії» фіксує, що привід ішов від самої професії, а глава держави лише надав йому календарну рамку. Перше відзначення за новим правилом припало на другу суботу вересня 1996 року — рік сторіччя харківських зйомок Альфреда Федецького.
Чому саме цей день?
Другу суботу вересня обрано не випадково: перша документально підтверджена кінозйомка на українських землях відбулася саме у вересні 1896 року в Харкові. Велика українська енциклопедія датує дебют Федецького 30 вересня 1896 року: місцева газета «Південний край» повідомила, що він зняв на кінетографічну плівку перенесення Озерянської ікони Божої Матері вулицею Катеринославською протягом півтори хвилини.
Публічний показ тих сюжетів відбувся пізніше. 2 грудня 1896 року в приміщенні Харківського оперного театру (нині обласна філармонія) Федецький провів перший публічний кіносеанс на українських землях; другий, благодійний, відбувся 7 грудня 1896 року. Указ 52/96 ці дати не цитує, але вереснева формула свята збігається з місяцем першої зафіксованої зйомки і з ювілейним 1996 роком.
Чим 1896-й відрізняється від 1893-го
Окремо в історіографії фігурує 1893 рік: механік Новоросійського університету в Одесі Йосип Тимченко сконструював апарати для зйомки й проєкції. Це факт технічної історії, а не підстава указу. Календар свята спирається на вересневу зйомку й грудневий сеанс Федецького, а не на одеський прототип апарата.
Які межі цього святкування у законі?
Указ № 52/96 визначає лише назву свята, коло адресатів — «працівники кінематографії» — і рухому дату. Він не оголошує день неробочим, не приписує шкільних лінійок і не створює окремої бюджетної програми «під свято».
Стаття 73 Кодексу законів про працю України перелічує святкові й неробочі дні; Дня українського кіно в цьому переліку немає. Тому для більшості найманих працівників друга субота вересня є звичайною суботою. Якщо вона збігається з графіком змінної роботи, діють загальні правила оплати роботи у вихідний, а не «святкова» надбавка зі статті 73.
- статус за указом 52/96 — професійне свято галузі, не загальнодержавний вихідний;
- обов’язкових заходів для шкіл, університетів чи органів місцевого самоврядування текст указу не встановлює;
- державні відзнаки цього дня оформлюють окремими указами, а не нормою 52/96.
Галузеве право розвивалося паралельно і свято не замінює. Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 року № 9/98-ВР задав правові рамки виробництва й прокату. Закон від 25 грудня 2002 року № 361-IV затвердив Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003–2007 роки. Закон від 23 березня 2017 року № 1977-VIII визначив механізми державної підтримки кіновиробництва. Усі три акти регулюють галузь увесь рік, а не один вересневий тиждень.
Як розвивалося українське кіно до запровадження святкування?
До указу 1996 року галузь пройшла щонайменше чотири різні режими виробництва: одиночні хронікальні зйомки, приватні ательє початку ХХ століття, державну монополію ВУФКУ і студійну систему з цензурними циклами. Кожен етап лишав названі стрічки й датовані інституції, без яких вересневе свято було б порожньою рамкою.
Перший етап — 1896–1910-ті. Після харківських сюжетів Федецького з’являються ігрові спроби. 1911 року в передмісті Катеринослава Данило Сахненко зняв повнометражну «Запорізьку Січ» тривалістю близько 50 хвилин; стрічку вважають першим українським ігровим фільмом національного виробництва. Повний фільм не зберігся.
Другий етап відкриває Всеукраїнське фотокіноуправління. Його створено 13 березня 1922 року, юридичний статус від Української економічної ради — 2 травня 1922 року. ВУФКУ об’єднало виробництво, прокат і кіноосвіту; з 1 грудня 1928 року повноцінно запрацювала Київська кінофабрика (згодом кіностудія імені О. Довженка). На одеській фабриці ВУФКУ Олександр Довженко поставив «Звенигору» (прем’єра в Києві 13 квітня 1928 року) і «Арсенал» (Київ, 25 лютого 1929 року).
Третій етап — звук і канон початку 1930-х. 8 квітня 1930 року на екрани вийшла «Земля» Довженка; за дев’ять днів стрічку зняли з київського прокату. Того ж 1930 року на Київській кінофабриці «Українфільм» Дзиґа Вертов зняв «Ентузіязм: Симфонія Донбасу» — перший український звуковий фільм; публічний прокат розпочався 2 квітня 1931 року.
Четвертий етап, який безпосередньо передує святу, — поетичне кіно 1960-х. 4 вересня 1965 року в київському кінотеатрі «Україна» відбулася прем’єра «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова за повістю Михайла Коцюбинського. Показ збігся з публічним протестом проти арештів української інтелігенції. Саме ця стрічка пізніше очолила низку рейтингів національного кіно, а її вереснева прем’єра римується з місяцем професійного дня — хоча указ 52/96 її також не згадує.
Що святкують у День українського кіно сьогодні?
На практиці друга субота вересня складається з трьох шарів, які не прописані в указі 1996 року, але повторюються з року в рік: привітання керівництва держави, окремі укази про нагороди, покази й лекції в кінотеатрах і архівах.
12 вересня 2025 року Президент України підписав Указ № 680/2025 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня українського кіно». Ним відзначено десятки працівників галузі, частину — посмертно. Напередодні того ж циклу Довженко-Центру надано статус національного: архів зберігає понад сім тисяч ігрових, документальних і анімаційних стрічок. Це вже не норма 52/96, а щорічна адміністративна практика «під дату».
Фестивальний календар із святом збігається рідко. Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» у 2025 році тривав з 25 жовтня до 2 листопада і зібрав 158 фільмів із 59 країн; гран-прі отримала українська стрічка Юрія Дуная «Втомлені». Docudays UA і «Миколайчук OPEN» ідуть улітку. День українського кіно залишається точкою вшанування професії, а не датою головного фестивалю.
Глядацький вимір видно з прокатних цифр, а не з указу. За даними FILM.UA Group, у 2024 році українські фільми зібрали в кінотеатрах понад 222 мільйони гривень — 9,8 відсотка від загального боксофісу 2,268 мільярда гривень. 10 березня 2024 року на 96-й церемонії «Оскар» документальна стрічка Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» отримала нагороду за найкращий повнометражний документальний фільм.
Чи змінювались дата і правила святкування?
Формула «друга субота вересня» з Указу № 52/96 не змінювалась жодною пізнішою редакцією цього акта. Мінялося оточення свята: закони про галузь, обсяг держпідтримки, окремі укази про нагороди.
До запровадження прозорих пітчингів і Закону № 1977-VIII від 23 березня 2017 року державне фінансування було вузьким, а національний прокат — уривчастим. Після 2014 року механізм конкурсного відбору розширився. За відповіддю Державного агентства України з питань кіно, протягом 2014–2025 років держава профінансувала 397 кінопроєктів на 3 503 960 тисяч гривень. Зміна відчутна в кількості готових стрічок і в частці національного боксофісу, а не в календарі професійного дня.
Етапи накладаються. Знімальний цикл повнометражної стрічки триває довше за рік, тож День українського кіно часто застає фільм на монтажі, а прем’єра припадає на інший сезон. Фестивалі жовтня–листопада й літні документальні форуми перетягують увагу глядача. Під час дії воєнного стану частина 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» і так зупиняє застосування статті 73 КЗпП — але для цього свята це майже нічого не змінює, бо воно й раніше не було неробочим.
| Дата | Подія | Документ або фіксація |
|---|---|---|
| 30 вересня 1896 | Перша підтверджена кінозйомка в Харкові | Повідомлення газети «Південний край» |
| 2 грудня 1896 | Перший публічний кіносеанс на українських землях | Показ у Харківському оперному театрі |
| 13 березня 1922 | Створено ВУФКУ | Реорганізація Всеукраїнського кінокомітету; статус від 2 травня 1922 |
| 13 квітня 1928 | Прем’єра «Звенигори» О. Довженка в Києві | Виробництво Одеської кінофабрики ВУФКУ |
| 8 квітня 1930 | Прем’єра «Землі» О. Довженка | Київський прокат; через 9 днів стрічку знято з екранів |
| 4 вересня 1965 | Прем’єра «Тіней забутих предків» | Кінотеатр «Україна», Київ |
| 12 січня 1996 | Встановлено День українського кіно | Указ Президента України № 52/96 |
| 25 грудня 2002 | Програма розвитку кіноіндустрії на 2003–2007 | Закон України № 361-IV |
| 23 березня 2017 | Нові правила державної підтримки кіно | Закон України № 1977-VIII |
Джерела: Указ Президента України від 12.01.1996 № 52/96; Закон України від 25.12.2002 № 361-IV; Закон України від 23.03.2017 № 1977-VIII; повідомлення газети «Південний край» за вересень 1896 року (дата зйомки за Великою українською енциклопедією).
Часті запитання
Чи є День українського кіно офіційним вихідним?
Ні. Указ № 52/96 називає його професійним святом працівників кінематографії. Стаття 73 КЗпП цей день не містить. Якщо ви працюєте за п’ятиденкою, друга субота вересня і так вихідна; окремої «святкової» оплати з підстави указу немає.
Якого числа свято у 2026 і 2027 роках?
У 2026 році друга субота вересня — 12 вересня. У 2027 році — 11 вересня. Дата «плаває» в межах 8–14 вересня залежно від того, на який день тижня припадає 1 вересня.
Чи переносили свято іншим указом?
Ні. Редакція Указу № 52/96 лишається в редакції прийняття від 12 січня 1996 року. Щорічні укази на кшталт № 680/2025 стосуються нагород, а не календарної формули.
З якої стрічки рахувати початок українського кіно?
Для календаря свята відправна точка — вереснева зйомка Федецького 1896 року й сеанс 2 грудня 1896 року. Для ігрового повного метру частіше називають «Запорізьку Січ» Данила Сахненка 1911 року. Для світового визнання поетики — трилогію Довженка 1928–1930 років і «Тіні забутих предків» 1965 року. Це різні лінії відліку, їх не варто зводити до однієї дати.
Що держава робить саме цього дня?
Типовий набір останніх років: привітання глави держави, указ про ордени й почесні звання, окремі покази в державних студіях і архівах. Обов’язкової всеукраїнської програми «на другий суботній день» закон не затверджує. Фестивалі й прокатні прем’єри планують за власним графіком.
Якщо ви складаєте програму показів чи шкільного заходу, спершу вирахуйте другу суботу: візьміть 1 вересня, знайдіть першу суботу місяця й додайте сім днів. Для 2026 року це 12 вересня; оголошення варто дати за 10–14 діб, бо квитки на ретроспективи Довженка й Параджанова розбирають швидше за разове «святкове» коло.
Практичний орієнтир по цифрах прокату: частка українських стрічок у 9,8 відсотка боксофісу 2024 року означає, що навіть у рік із сильними національними релізами більшість сеансів лишається за іноземним репертуаром. День українського кіно зручніше використовувати як привід поставити в афішу конкретну назву з датою прем’єри — «Землю» (8 квітня 1930), «Тіні забутих предків» (4 вересня 1965) чи нову стрічку поточного сезону, — ніж як окремий вихідний у виробничому календарі студії.