День міста Кропивницький у 2026 році припадає на 19 вересня. Календар міської ради на цей рік прямо записує свято як «День міста Кропивницького (1754)». Лік років іде від закладання фортеці Святої Єлисавети, а не від пізнішого надання міського статусу. Статут територіальної громади, затверджений рішенням міської ради від 31 січня 2019 року № 2303, фіксує іншу деталь: свято відзначають «як правило, у третю неділю вересня».
На практиці останні роки програма стоїть на третій суботі. У 2024-му це було 21 вересня (270 років від 1754-го), у 2025-му — 20 вересня (271 рік). Розбіжність між статутом і календарем заходів не скасовує головного: ювілей рахують від 1754 року, а конкретний вихідний щороку визначає виконавчий комітет окремим планом.
Плутанина виникає там, де змішують три різні речі: день закладання укріплення, рік появи назви «Єлисаветград» і день, коли рада дозволяє громадське свято. Нижче ці шари розкладено за документами, а не за переказами.
Зміст 6 розділів
1. Коли й під яким іменем виникло поселення
Перша письмова фіксація майбутнього міста — сенатський указ від 29 грудня 1751 року (за старим стилем) про поселення сербів і будівництво земляної «кріпості Святыя Елисаветы». Імператриця підписала акт на початку січня 1752 року. Місце на правому березі Інгулу, біля гирла Сугоклеї, обрали вже геодезисти за наказом генерал-майора Івана Глєбова: сам указ точки на карті не ставив.
Будівництво регламентував сенатський указ від 3 березня 1754 року. Урочисте закладання традиційно датують 18 червня 1754 року. У 2017 році історик Анатолій Пивовар у Центральному державному історичному архіві України в Києві виявив запис від 12 червня 1754 року про освячення фортеці священниками з Лівобережжя і містечка Крилова. Обидві дати стосуються одного сезону робіт, а не двох різних заснувань.
Поруч із валами того ж 1754 року стали міщанська слобода, солдатські форштадти Биково (Грецька) і Пермське, Поділ. 29 червня 1754 року на території нинішнього центрального ринку відбувся перший петропавлівський ярмарок. У 1755-му форштадт уже мав магістрат. Ім’я поселення спочатку повторювало ім’я фортеці — Єлисавет, Єлисаветинська фортеця, — і лише пізніше стабілізувалося як Єлисаветград.
Офіційний відлік «віку міста», яким користується рада у 2026 році, бере саме 1754-й. Якщо відняти 1754 від поточного календарного року, виходить кількість повних років від сезону закладання: 2026 − 1754 = 272. Число змінюється лише тоді, коли рада змінить базовий рік у статуті або в ювілейній програмі. Червнева дата освячення на святкування не переноситься.
2. Як укази міняли статус і назву міста
З 1764 року укріплення стало центром Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії. Після ліквідації Запорозької Січі в червні 1775-го в документах ширше з’являється складена назва Єлисаветград: «град» тоді був синонімом фортеці, а не окремим актом «народження міста». Довідники часто ставлять міський статус на 1775 рік, але це рік ужитку назви, а не єдиний правовий рубіж.
Чіткіший рубіж — укази 1784 року. 11 січня створено Єлисаветградський повіт і повітове місто «по назві повіту». Рескрипт від 10 лютого 1784 року прямо наказав фортецю «відтепер фортецями не почитати» і обернути її на внутрішнє місто. Вали лишилися в плануванні, артилерію згодом вивезли. Табличка на фасаді й архівна дата тут розходяться так само часто, як на окремих будівлях центру: камінь пам’ятає фортецю, папір — повітове місто.
Радянські перейменування йшли з центру, не з міської ради. Постанова ВУЦВК від 7 серпня 1924 року змінила Єлисаветград на Зінов’євськ; Президія ЦВК СРСР підтвердила це 5 вересня 1924 року. Після вбивства Сергія Кірова постанова ЦВК СРСР від 27 грудня 1934 року перетворила Зінов’євськ на Кірово. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року, разом із утворенням області, дав назву Кіровоград.
Нинішнє ім’я закріпила постанова Верховної Ради України від 14 липня 2016 року № 1468-VIII: місто Кіровоград перейменовано на Кропивницький на честь Марка Кропивницького. Документ набрав чинності в день прийняття. Область при цьому зберегла попередню назву.
| Період | Назва | Документ, що змінив статус або ім’я |
|---|---|---|
| 1754–1775 | Фортеця Святої Єлисавети / Єлисавет | Сенатський указ 31.03.1754 № 10203; закладання червень 1754 |
| 1775–1924 | Єлисаветград | Ужиток назви з 1775; укази 11.01 і 10.02.1784 про повітове місто |
| 1924–1934 | Зінов’євськ | Постанова ВУЦВК 07.08.1924; підтвердження ЦВК СРСР 05.09.1924 |
| 1934–1939 | Кірово | Постанова ЦВК СРСР 27.12.1934 |
| 1939–2016 | Кіровоград | Указ Президії ВР СРСР 10.01.1939 |
| з 14.07.2016 | Кропивницький | Постанова ВРУ № 1468-VIII |
Таблиця показує лише акти влади. Козацькі слободи на Інгулі старші за фортецю, але окремого указу про «заснування міста козаками» немає, тож рада їх у ювілейну формулу не ставить.
3. Яку дату обрала міська рада для святкування
Стаття 9 Статуту територіальної громади міста Кропивницького називає два міські свята: День міста — щороку, як правило, у третю неділю вересня; День визволення — 8 січня. Статут затверджено рішенням № 2303 від 31 січня 2019 року (протокол сесії № 57; «за» — 24 депутати). Він замінив Статут територіальної громади міста Кіровограда від 31 січня 2006 року № 1707.
Чому не червень 1754-го і не 1775-й? Червень випадає на канікули й відпустки: це аргумент, який місцева партійна влада почула ще наприкінці 1980-х, коли вперше просила дозвіл на окреме свято. 1775 рік у статуті 2019-го не фігурує взагалі. Рада обрала зручний осінній вихідний і прив’язала лік років до 1754-го — року, який уже стояв на планах фортеці й у довідниках радянського періоду.
Формула «як правило» лишає раді люфт. Саме тому офіційний портал kr-rada.gov.ua в календарі подій на 2026 рік ставить 19 вересня, а не автоматично третю неділю. Неділя того тижня — 20-те. Річний план заходів і статутна норма можуть розійтися на один день без окремої зміни статуту.
4. Чи змінювалася дата святкування за радянського часу
Окремого «Дня Єлисаветграда» чи «Дня Зінов’євська» як щорічного міського свята документи першої половини ХХ століття не знають. Публічний день народження міста з’явився пізно. У 1989 році Кіровоград уперше широко відзначив 235-річчя: 1989 − 1754 = 235. Дату поставили на останні вихідні вересня, щоб накласти її на вже існуючий фестиваль «Вересневі самоцвіти».
Логіка була адміністративна, не археографічна. Після того як у вересні 1987-го Москва провела власний день міста, обласні центри мали повторити формат. Червневу річницю закладання в ЦК відхилили: студенти роз’їжджаються, школи на канікулах, учителі у відпустках. Вересень давав залу залу і сцену фестивалю. Назву свята тоді писали як «День Кіровограда» — за чинним указом 1939 року.
До 1991 року дата «гуляла» в межах вересневих вихідних. Історичний день освячення валів на календар свята не повертали. Радянська окупаційна адміністрація змінювала не рік заснування в довіднику, а день, коли дозволено зібрати людей на площі.
5. Що змінилося з проголошенням незалежності
Після 1991 року вересневий слот зберегли, змінилися лише вивіска й правова оболонка. У 2016-му свято вперше пройшло вже під назвою Кропивницький: 17 вересня місто відзначило 262 роки від 1754-го. Рішення про ім’я прийняв парламент, а не сесія міської ради; рада після цього лише привела статут і бланки у відповідність.
Документ, який сьогодні можна показати на запитання «де закріплено дату», — саме Статут 2019 року, стаття 9, рішення № 2303. Він не призначає фіксоване число місяця і не оголошує 1775 рік днем міста. Щороку виконавчі органи затверджують окремий план: хода районів, грамоти, іноді відкриття об’єктів. Під час повномасштабної війни програма стискається до вшанування загиблих, збору коштів і короткої офіційної церемонії — як 21 вересня 2024 року.
Етапи накладаються там, де одночасно діють три календарі: статутна «третя неділя», фактична третя субота й червнева річниця закладання, яку відзначають окремі краєзнавчі акції, але не місто як свято. Затягування можливе, якщо сесія не встигає ухвалити план або якщо безпекова ситуація скасовує масову частину. Ювілейний лік при цьому не зупиняється: базовий рік лишається 1754-й, доки рада його не перепише.
Часті запитання
Де закріплено офіційну дату дня міста?
У статті 9 Статуту територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради від 31 січня 2019 року № 2303. Норма звучить як «третя неділя вересня», «як правило». Конкретний день року ставить календар заходів ради.
Чому рахують 1754 рік, а не 1775-й?
1754-й — рік указу № 10203 і закладання фортеці, від якого місто веде вік у програмах і привітаннях. 1775-й — рік ширшого вжитку назви Єлисаветград після ліквідації Січі. Міський статус у вузькому сенсі імперського права чіткіше оформлений указами січня–лютого 1784 року.
Як змінювалася дата за радянської влади?
До кінця 1980-х окремого щорічного дня міста не було. З 1989 року свято поставили на вересневі вихідні під фестиваль «Вересневі самоцвіти», відхиливши червень. Назва свята тоді відповідала імені Кіровоград.
Які імена мало місто і хто їх змінював?
Єлисаветград тримався до 1924 року. Далі Зінов’євськ, Кірово, Кіровоград — рішеннями ВУЦВК, ЦВК СРСР і Президії ВР СРСР. Кропивницький — постановою Верховної Ради України № 1468-VIII від 14 липня 2016 року.
Чи збігається день свята з днем заснування?
Ні. Закладання припадає на червень 1754-го (12 або 18 числа за різними архівними записами). Свято стоїть у вересні з організаційних причин, зафіксованих спочатку партійним дозволом, потім статутом громади.
Для того щоб не збитися з графіка свята, досить звірити три папери одного року: статтю 9 статуту, календар «Події органів влади» на сайті ради і розпорядження про план заходів. Якщо субота й неділя того тижня розходяться, орієнтир для мешканця — опублікований план, а не абстрактна «третя неділя».
Незакритим лишається інше. Область досі називається Кіровоградською, тож на бланках і в законах одночасно живуть дві топонімічні системи. Рада може змінити статтю 9 статуту — перейти на фіксовану дату, повернути червень або офіційно закріпити суботу. Критерій простий: чи з’явиться нове рішення сесії з номером і датою. Доти день міста Кропивницький — це вересневий вихідний при ювілеї, порахованому від 1754 року.